Заболотна Вікторія Михайлівна	Павлюченко Людмила Михайлівна

А ось і вишенька на тортику — експеримент, який наочно покаже дітям, що таке віруси і чому так важливо ретельно мити руки.

Мета експерименту — «показати» дітям віруси. Роль вірусів зіграють дрібні блискітки. Перед експериментом діти змащують руки кремом — так блискітки краще прилипають до шкіри. Далі діти з «вірусами» на руках вітаються за руку з дітьми із чистими руками, торкаються обличчя «зараженими» пальцями. Усі бачать, як блискітки лишаються на чистій шкірі дітей. Потім діти швидко миють руки водою і бачать, що блискітки не змилися. Наступний крок — діти ретельно миють руки із милом, гарно труть долоні і тильні сторони, ділянки між пальчиками, рахуючи до 20. Нарешті руки чисті.

МОЗ України та телеканал ПЛЮС ПЛЮС створили інформаційні ролики та постери для наймолодших українців із простими заходами безпеки проти коронавірусу. У відео популярні анімовані персонажі закликають слухатися порад дорослих і самим допомогти їм.

"Ти можеш озброїтися проти вірусу. Не торкайся очей, носа та рота немитими руками. Мий руки з милом перед їжею та після прогулянки. Поки миєш, рахуй до тридцяти – тоді руки точно будуть чистими! Їж лише приготовану дорослими їжу. До людей, які кашляють, чхають або мають нежить не підходь ближче, ніж на три кроки. А якщо погано почуваєшся - одразу скажи про це дорослим.  Чим раніше почнеш лікуватися- тим швидше одужаєш», - розповідають герої у ролику.

Оперативна інформація МОЗ України про поширення короновірусної інфекції від 6.02.2020

    всім доношеним здоровим дітям роблять вакциною БЦЖ. БЦЖ - це живі збудники туберкульозу, які після спеціальної обробки втратили здатність викликати захворювання, але не втратили здатність створювати протитуберкульозний імунітет. Вакцинація від туберкульозу не захищає від інфікування туберкульозом. Зараз в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, тому кожен може інфікуватися. Але після
    щеплення у дитини формується достатньо сильний імунітет, щоб не допустити захворювання після інфікування. Нажаль, якщо дитина не щеплена від туберкульозу, у неї існує ризик не тільки захворіти, а й висока ймовірність  розвитку важкої форми хвороби, яка може призвести до інвалідності і навіть смерті.

 Дифтерія, правець та кашлюк - тяжкі загрозливі для життя хвороби.  Дифтерія і кашлюк передаються від людини до людини найчастіше повітряно-крапельним шляхом, а збудник правця потрапляє в  організм через порізи і рани.

ДИФТЕРІЯ найчастіше проявляється утворенням щільного нальоту в горлі. Вона може викликати ураження серця, що призводить до серцевої недостатності, порушення дихання, паралічу та смерті.

  ПРАВЕЦЬ проявляється сильними та болючими судомами м'язів (по всьому тілу). Захворювання часто призводить до смерті.

   КАШЛЮК  (судомний кашель) викликає настільки сильні напади кашлю, що хворі не можуть їсти, пити і дихати. Такі напади кашлю можуть тривати тижнями. Кашлюк може призводити до запалення легенів, судом, пошкодження мозку та смерті. Вакцина проти дифтерії, кашлюку та правцю (АКДП, АаКДП) дозволяє попередити ці тяжкі захворювання. Діти повинні отримати 4 дози вакцини АКДП/АаКДП : по одномущепленню у віці 2, 4, 6 та 18 місяців; щеплення вакциною АДП у віці 6 років, а також АДП-М у віці 16 років, і після цього – кожні 10 років.

Поліомієліт  — гостре інфекційне захворювання,   яке спричиняє поліовірус. Хвороба уражає  центральну нервову систему і викликає  паралічі,  які  іноді можуть закінчуватися смертю хворого.   Вірус поліомієліту поширюється від людини до людини через фекалії та слину, особливо через заражену їжу та воду. Поліомієліт невиліковний, але його поширенню можна запобігти шляхом вакцинації.  
    Вакцину від поліомієліту вводять кілька разів, і вона захищає людину впродовж усього її життя.

  КПК - це комбінована вакцина від трьох таких інфекцій як кір, паротит (свинка) та краснуха. Робиться вона за календарем у 12 міс і в 6 років. Кір, паротит, краснуха передаються  повітряно-крапельним шляхом і поширюються блискавично. Єдиний захист і профілактика - вакцинація.  Кором в   основному хворіють не щеплені діти, що відвідують дитячі заклади. Підлітки й дорослі, що раніше не хворіли кором, та не отримали вакцину проти нього, також у зоні ризику. Хвороба має такі  симптоми: температура до 40ºC, нежить, кашель, біль у горлі, збільшення шийних лімфовузлів, кон'юнктивіт. На 4-5 день хвороби з'являється висип - численні дрібні червоні цятки і пухирці. Якщо немає ускладнень, то із четвертого дня від початку висипань наступає поліпшення стану і видужання. Нажаль  у не щеплених дітей перебіг хвороби може ускладнюватися бронхітом, пневмонією, менінгітом і енцефалітом.

    - це гостре вірусне захворювання, яке переважно діагностується у дітей. Симптоми захворювання характеризують назву цього захворювання і проявляються у вигляді характерного кольору висипки, крім
    того, це захворювання є дуже небезпечним для вагітних жінок, бо викликає вади розвитку та смерть плоду. 

– це вірусне захворювання, під час якого відбувається запалення слинних залоз людини. Через те, що в хворого при цьому шия збільшується в об’ємі, в народі хворобу називають «свинка». Пароти   зазвичай протікає не дуже важко, бо від ускладнень нас захищає щеплення. Проте не щеплені діти і дорослі можуть мати такі ускладнення:  запалення підшлункової залози, запалення статевих залоз (можливе безпліддя у хлопчиків і порушення менструального циклу у дівчат), запалення щитовидної залози, ураження центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт). Важкий перебіг кору, паротиту чи краснухи нажаль  може призвести до смерті.    

В Україні триває спалах кору . За 2017 рік зафіксовано 4782 випадки захворювання на кір. Ліків від кору не існує, єдиний метод профілактики — вакцинація.  Найбільше випадків зареєстрували в Івано-Франківській області – 1344,  Одеській – 1256, та Закарпатській – 637. Станом  на 11 січня 2018 р. в Києві на кір захворіли 66 людей, із них 54 – діти. На жаль від кору померли вже 6 українців.  Кір — одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі   Вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні,  кашлі або розмові з хворим. Вірус може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 з 10 не щеплених людей, що контактували  з хворим,  будуть заражені.  Кір – одна з частих причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей  щогодини.

   Інкубаційний період кору (тобто коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається захворювання з такими симптомами: висока температура – 39-40,  головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей, пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а потім  розповсюджується на все тіло. Висип кору важко сплутати з чимось іншим. Це дрібні червоні цятки та пухирці, які зливаються та утворюють великі плями.  Якщо у вас чи вашої дитини з’являються ці симптоми - потрібно звернутись до лікаря.

    Це обов’язково. Самолікуванням під час кору займатись не можна, адже саме через невчасне або неправильне лікування вірус призводить до ускладнень. Хвороба може тривати   до 4 тижнів і   більше.

   Захворювання може призвести до пневмонії, отиту, запалення мозку — енцефаліту, а також до інвалідності та смерті.  Ліків від кору не існує

Головні воші являють собою крихітних комах, які у разі потрапляння на голову людини живуть і розмножуються в волоссі (особливо часто зустрічається у дітей). При зараженні волосистої частини голови вошами виникає паразитарне захворювання під назвою педикульоз, яке протікає до тих пір, поки людина повністю не позбавляється від цих паразитів.

Головні воші за кольором можуть варіюватися від білуватого до сіро-коричневого, а за розміром дорослі особини досягають розміру з кунжутне насіння. Вони не можуть літати, стрибати або плавати і поширюються за допомогою безпосереднього контакту шляхом дотику зараженої голови до голови іншої людини або через заражені предмети, такі як гребінця, рушники тощо

Педикульоз не є результатом брудних волосся або поганої гігієни. Всі типи волосся можуть бути порушені цим паразитарних захворюванням, незалежно від їх довжини та стану.

Головні воші живуть тільки на волоссі людини і не передаються твариною, тому що тварини не можуть бути їх носіями.

Свербіж при педикульозі

Головні воші часто призводять до виникнення значного свербежу на шкірі голови людини. Цей свербіж виникає не внаслідок укусів вошей, а є алергічною реакцією на цих паразитів.

Тим не менш, не кожна людина має алергію на головних вошей, так що ви або ваша дитина можете навіть не підозрювати, що страждаєте педикульозом.

Навіть якщо у людини є алергія на вошей, свербіж може виникнути не відразу. Іноді сверблячка виникає через три місяці після зараження.

У деяких випадках на задній частині шиї може з’явитися висип – це реакція організму на послід вошей.

Самка головний воші відкладає яйця (гниди) приклеюючи їх до волосся (часто близько до кореня), де вони знаходяться в теплі завдяки шкірі голови. Яйця дуже маленькі у зв’язку з чим їх дуже важко побачити.

Через 7 – 10 днів, починають вилуплюватися воші, а порожні яєчні шкарлупки залишаються приклеєні на місці. Гниди мають білий колір і в зв’язку з постійним зростанням волосся вони стають з часом помітніше.

Головні воші прокушують шкіру голови і харчуються кров’ю. Від народження проходить приблизно 10 днів перш ніж молода особина досягне зрілості. Переповзають з голови на голову зазвичай дорослі особини, а самка головний воші може почати відкладати яйця через дев’ять днів після того, як вона вилупилася. Тому, щоб розірвати порочне коло і зупинити їх поширення, їх необхідно видаляти протягом дев’яти днів з моменту вилуплення.

Досить непросто виявити вошей на голові дитини просто оглядаючи її – розчісування дають можливість більш легко виявити цих паразитів.

Використання гребінця з дрібними зубцями

Пошук вошей за допомогою гребінця може проводитися на сухі або вологі волосся, проте розчісування мокрих волосся дає можливість більш точно визначити наявність або відсутність вошей на голові людини, так як у вологому стані воші залишаються нерухомими.

Для пошуку вошей вам потрібно використовувати спеціальну гребінець з мілкими зубцями, яку ви можете придбати в місцевій аптеці. Гребінь має інтервал між зубами 0,2-0,3 мм, що дає можливість вичесати навіть найменших вошей.

Гребінець для вичісування гнид не підходить для виявлення вошей, тому що зуби розташовані дуже близько один до одного. Воші можуть потрапити у пастку між зубами і залишитися непоміченими.

Для виявлення вошей на вологій голові вам необхідно виконати наступні дії:

•  Вимийте волосся, використовуючи звичайний шампунь і нанесіть багато кондиціонера для волосся. Використовуйте гребінець із широкими зубцями для того щоб випрямити, і розплутати волосся.
•   Після того, як гребінь почав вільно розчісувати волосся, почніть використовувати гребінець для виявлення вошей. Переконайтеся, що простору між зубцями гребінця досягають коренів волосся злегка торкаючись шкіри голови.
•   Проводите гребенем вниз до кінців волосся кожен раз, після чого перевіряйте гребінець на наявність вошей.
•  Видаліть вошей з гребінця, використовуючи серветку або сполоснувши її під краном.
•   Методично прочешіть усі простір голови.
•   Обполосніть кондиціонер і повторіть процедуру вичісування мокрого волосся.

Для виявлення вошей на сухий голові вам необхідно виконати наступні дії:

  Використовуйте звичайний гребінець, щоб випрямити і розплутати волосся.

  Після того, як гребінь вільно переміщається по волоссю, почніть використовувати гребінець для виявлення вошей. Розчешіть волосся та шкіри голови до кінчиків волосся, розчісуючи абсолютно всі ділянки волосся три або чотири рази, перш ніж перейти до наступного кроку.

  Огляньте гребінь на наявність вошей після кожного прочісування і видаліть потрапили між зубами особин.

  Продовжуйте розчісування волосся ділянка за ділянкою, поки не прочешете всю голову.

Якщо ви виявили у волоссі живу вошу, значить існує зараження та людина страждає педикульозом.

Вичісування вошей з голови необхідно не тільки для діагностування педикульозу, але і для лікування цього паразитарного захворювання

Перевірка інших членів сім’ї

Якщо ви виявили вошей у волоссі вашої дитини, вам необхідно перевірити решту вашої сім’ї та попередити близьких друзів.

Ви повинні зайнятися лікуванням тільки після того, як на голові були знайдені живі особини. Не варто лікувати «на всякий випадок». Однак, як тільки підтвердиться, що у когось з вашої родини на голові присутні воші, прийміть термінові заходи для боротьби з ними.

Звичайний свербіж на голові не обов’язково має означати, що у вас є воші. Діагноз може бути підтверджений тільки в тому випадку, якщо у вас в волоссі знайшли живу вошу.

Свербіж може тривати протягом декількох днів або тижнів, навіть після того, як всі воші були успішно виведені з поверхні голови. У деяких випадках свербіж починається лише через кілька місяців після зараження.

Лікування педикульозу

Повне виведення головних вошей – завдання досить трудомістка у зв’язку з тим, що це забирає багато часу, вимагає регулярності і чіткого виконання процедур, а ризик повторного зараження дуже високий.

У минулому для лікування інвазії вошей використовувалися традиційні інсектициди, але головна воша часто розвиває стійкість до цих препаратів. У зв’язку з цим, даний вид лікування був практично повністю замінений засобами на основі силікону і масла, які надають фізична, а не хімічна дія на вошей.

Після того, як головна воша була виявлена на шкірі голови, ви можете лікувати педикульоз у домашніх умовах шляхом розчісування мокрих волосся спеціальним гребенем або за допомогою лосьйону або спрею для знищення вошей (дивіться нижче).

Тим не менш, ні один із способів не здатний захистити від повторного зараження, якщо відбудеться контакт голова до голови з ким-то, страждаючим педикульозом протягом всього періоду лікування.

Завдяки систематичному вычесыванию головних вошей з мокрого волосся за допомогою спеціальної гребінці з дрібними зубцями ви зможете позбутися від цього паразитарного захворювання.

Зубці гребеня повинні бути розташовані один від одного на відстані 0,2-0,3 мм. Якщо ви використовуєте гребінь для вичісування гнид, то потрапили в нього воші можуть бути розірваними або в пастці між зубів, і ви можете їх не помітити, так як проміжок між зубами становить 0,19 мм.

Ви можете придбати спеціальний гребінь для вичісування вошей у місцевій аптеці або можете замовити онлайн.

Лосьйони або спреї не повинні використовуватися при вологому розчісуванні. Однак, щоб цей метод виведення вошей був ефективним, вологі розчісування необхідно проводити регулярно і ретельно. Ось поетапні кроки, які вам необхідно зробити:

§  Вимийте волосся, використовуючи звичайний шампунь, після чого нанесіть на волосся велику кількість кондиціонера для волосся. Потім не змиваючи кондиціонер розчешіть волосся гребінцем із широкими зубцями, щоб випрямити і розплутати їх.

§  Після того, як гребінь став вільно переміщатися по вашим волоссю, необхідно почати використовувати гребінець для видалення вошей. Вичісування необхідно проводити починаючи від коріння волосся злегка торкаючись шкіри голови і закінчуючи їх кінчиками.

§  Після кожного проведення гребінцем по волоссю вам необхідно перевіряти її на наявність вошей.

§  Видаляйте вошей кожен раз, як ви бачите їх на гребені з допомогою серветки або струмені води.

§  Вичісуйте методично кожен сантиметр волосся до тих пір, поки вся поверхня голови не буде прочесано.

§  Обполосніть кондиціонер і повторіть процедуру вичісування.

§  Повторюйте цю процедуру на 3-й, 6-й, 9-й, 12-й і 15-й дні – це дасть можливість усувати молодих вошей, не давши їм можливості досягти зрілості.

Тривалість виведення вошей методом вичісування залежить, насамперед, від довжини волосся вашої дитини і їх типу. Наприклад, короткі, прямі волосся можуть бути швидко прочесаны гребінцем від вошей протягом декількох хвилин. Більш довге, кучеряве волосся вимагають більше часу, терпіння і праці.

Вичісування головних вошей на мокру дає можливість лікувати педикульоз

Використання лосьйону або спрею є альтернативним методом лікування педикульозу. Тим не менш, для того, щоб отримати ефект від цього типу лікування, їх потрібно використовувати правильно. Ваш лікар зможе порекомендувати спеціальний лосьйон або спрей від вошей і повідомити вам про те, як правильно його використовувати.

Лосьйон або спрей слід використовувати тільки тоді, коли ви виявили у волоссі живу (переміщувану) головний воша. Креми ополіскувачі і шампуні від вошей не ефективні і тому не рекомендуються.

Переконайтеся, що у вас є достатня кількість лосьйону або спрею для лікування всіх членів вашої родини. Під час нанесення цих коштів на шкіру голови і волосся (по всій довжині), використовувати його стільки, щоб вони повністю покривали місця локалізації цих паразитів.

Під час застосування дотримуйтесь інструкцій, які йдуть з лосьйоном або спреєм від вошей. Залежно використовуваного вами продукту, відрізок часу, на який необхідно буде залишити засіб від вошей на голові може варіюватися від 10 хвилин до 8 годин. Рекомендується повторити лікування через сім днів після першої обробки. Деякі засоби також продаються в комплекті з гребенем для видалення мертвих вошей і гнид.

Деякі засоби від вошей можуть бути здатні окрім вошей знищувати також і їх яйця, хоча і немає впевненості в цьому. Через 3-5 днів після обробки перевірте голову на наявність вилупилися вошей, і знову перевірте голову через 10-12 днів після цього.

Для знищення цих паразитів протягом інкубаційного періоду необхідно провести принаймні дві голови обробки з допомогою лосьйону від вошей, тому що лосьйони не завжди вбивають їх яйця (гниди).

Якщо воші з’являються після всіх пророблених обробок голови, зверніться за порадою до вашої шкільної медсестри, патронажній сестрі, фармацевта чи лікаря.

Перед застосуванням того чи іншого препарату завжди читайте інструкцію на упаковці, особливо коли справа стосується наступних груп людей:

§  немовлята у віці до шести місяців)

§  вагітні жінки

§  люди, що страждають астмою або алергією

Якщо ви все ще не впевнені в тому, як правильно використовувати засіб від вошей, проконсультуйтеся з лікарем перед використанням продукту.

Вагітним жінкам рекомендується використовувати або вологе волосся, або 4% лосьйон з деметиконом, який ліцензовано для використання під час вагітності та годування груддю.

Головні воші і одяг

Здорові головні воші випадковим чином можуть потрапляти з голови на одяг, постільна білизна або м’які іграшки. Їх тривалість життя становить близько трьох тижнів, і коли вони падають з голови вони вмирають і не можуть розмножуватися, тому немає необхідності обробляти речі гарячою водою або паром.

Головні воші на гребінці

Перевірте щітки і гребінці, які використовуються під час лікування і видалення вошей. Якщо воша не п’є людську кров протягом 1-2 днів, вона гине.

Майте на увазі, що під час енергійного розчісування сухого волосся ви можете ненароком змахнути головний воша з шкіри або волосся. Якщо паразит приземляється на іншу людину, то намагається піднятися на його голову.

Запобігти зараження вошами досить складно, оскільки головні воші поширюються від людини до людини при безпосередньому контакті.

Регулярний пошук вошей за допомогою розчісування, наприклад, на щотижневій основі – це найкращий спосіб виявлення зараження.

Лосьйони та спреї не запобігають розвиток педикульозу і повинні використовуватися тільки тоді, коли на вашій голові або голові вашої дитини була виявлена жива головна воша.

Наскільки широко поширений педикульоз?

Головні воші є поширеною проблемою, особливо у дітей у віці від 4 до 11 років. Важко точно сказати, наскільки поширена ця проблема, тому що педикульоз часто лікують в домашніх умовах, а лікаря відвідують тільки в тому випадку, якщо самостійно вивішуй цих паразитів не виходить. Тим не менше, вважається, що до 30% дітей можуть заражатися головними вошами якийсь момент протягом року.

За інформацією Державної санітарно-епідеміологічної служби України

ЯК ПРАВИЛЬНО ЗАГАРТОВУВАТИ ДІТЕЙ

Мета загартовування – привчити організм відповідати на охолодження захисними функціями: підвищувати вироблення тепла і знижувати тепловіддачу. При цьому важливо не тільки саме загартовування, але і весь спосіб життя малюка. І першим ділом припиніть його кутати! На прогулянці він повинен вільно грати, а не нагадувати покритий потім качан капусти. Спітнівши на холоді, дитина швидше застудиться. Гуляти дітям і взимку необхідно щодня (при температурі не нижче 15 градусів морозу), а влітку – якомога більше часу перебувати на повітрі (але не на сонці!). Будинки частіше залишайте малюка в трусиках і маєчці, дозволяйте ходити босоніж, не бійтеся залишати кватирку відкритою – свіже повітря ворог застуди. Для загартовування дітей найкраще застосовувати повітряні ванни, умивання і обливання ніг прохолодною водою. Крім того, поєднуйте загартовування з фізичними вправами. Приготуйтеся до того, що загартовування часто хворіє малюка буде досить довгим справою, і не розраховуйте на миттєвий ефект. Але вже повірте, воно того варте!

 Зразкова схема загартовування дитини 2-7 років може виглядати наступним чином:

1. 10-15 хвилин малюк в майці, трусиках і шкарпетках грає, рухається, робить зарядку в приміщенні з температурою повітря 18-20 градусів (повітряні ванни).

2. Умивання прохолодною водою, температура якої поступово знижується з 28 до 18-20 градусів. Найменшим досить помити руки, обличчя і шию, дітки старше 3 років можуть додати миття плечей і грудей.

3. Обов'язкова прогулянка кожен день (1-3 години).

4. Денний сон (влітку – на відкритому повітрі, взимку – в добре провітреній прохолодній кімнаті).

5. 5-10 хвилин сонячних ванн 2-3 рази на день влітку.

6. Контрастне обливання ніг, спочатку теплою (38 градусів), потім холодною (28 град.) І знову теплою водою. І найсильніший засіб загартовування – купання влітку у відкритому водоймищі.

ЯК ВБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ЗАСТУД

Лікарі називають їх ЧХД - часто хворіють дітьми. Вони завжди закутані в сто одежинок, не грають довго на вулиці, уникають протягів, але все одно чхають і кашляють від найменшого подиху вітру. А ще часто хворіють діти - капризулі і вредіна: постійна батьківська опіка того тільки сприяє. Але все ж мами і тата можуть виправити ситуацію, якщо змінять свій погляд на деякі речі.

Людина народжується з незрілої імунною системою. Повноцінно вона включається в роботу ближче до семи років - до цього часу захисні ресурси розвиваються, удосконалюються і накопичують досвід. І тим не менш, деякі діти хворіють частіше і довше за інших, підхоплюючи ГРВІ до чотирьох - шести разів на рік. Таких малюків і відносять до категорії часто хворіючих.

Дізнатися їх можна не тільки за кількістю візитів до педіатра: серед однолітків вони виділяються блідістю, одутловатостью або синявою під очима, припухлими століттями, вираженими кровоносними судинами на обличчі. До того ж вони часто психологічно нестійкі, плаксиві і неуважні (атаки вірусів впливають і на нервову систему).

Пік частих хвороб припадає на вік від трьох до п'яти років. Нічого дивного: дитина йде в дитячий сад, спілкується з однолітками на дитячому майданчику, активно освоює раніше недоступні простору, де стикається з новою для нього мікрофлорою. Але організм вчиться з нею боротися, виробляючи антитіла. У майбутньому, зустрівши «старого знайомого», імунітет неодмінно ними скористається і дасть «загарбникові» гідну відсіч. До шкільного віку кількість часто хворіючих дітей значно зменшується - солідний багаж антитіл вже накопичений.

Виходить, що хвороби - це цілком природно для дитячого організму. Таким чином, імунітет дитини проходить загартування і визначає заділ на майбутнє. Але все ж, чому деякі діти хворіють частіше, ніж інші? Виявляється, що батьки, самі того не знаючи, можуть сприяти тому, що їх дитина буде частіше хворіти. Цьому сприяють деякі помилки:

1. Відмова від годівлі грудьми. Відомо, що імунітет починає виробляти свої перші антитіла у віці приблизно шести місяців. До цього ж часу малюк отримує необхідну йому захист через молоко матері. Через молоко до дитини надходять необхідні антитіла, які є базовим елементом для побудови подальшої нормально функціонуючої імунної системи. Тому ті діти, які з дитинства харчувалися грудним молоком, в майбутньому рідше хворіли на застуду.

2. Заборона на солодке. Деякі батьки дуже бояться з дитинства зіпсувати зуби дитині, тому не дозволяють їсти їм солодощі. Але для того, щоб в організмі почали вироблятися антитіла, йому необхідна глюкоза. Адже що таке антитіла? Це молекула цинку, з прикріпленими до неї двома молекулами глюкози. І якщо не давати дитині солодке, то в організмі виникне дефіцит глюкози, що в свою чергу дуже негативно позначиться на процесі вироблення антитіл. Норма споживання глюкози залежить від віку дитини. Так, трирічному малюкові буде досить давати в день 40-60 грам солодощів: мармеладу, джему, солодкого печива або м'яких ірисок.

3. Температурний режим. Відомо, що у дитини до 11-12 років ще не працюють повноцінно потові залози, призначені для виведення зайвої рідини з організму. І для того, щоб остудити організм, через пори шкіри малюка виводиться «підігріта» плазма, з містяться в ній всіма корисними мінералами. Оптимальним температурним режимом буде 18-21 градус. Саме тому ж і не слід вкутувати дитини і одягати його занадто тепло. У дітей кровотік працює швидше, ніж у дорослих, і тому дитячий організм повільніше охолоджується.

4. Рідкісні прогулянки та купання. Свіже повітря і регулярні водні процедури - саме ті чинники, які запускають нашу імунну систему в роботу, стимулюють її. І тому якщо утримуватися від прогулянок і рідко купати малюка, то імунітет не буде отримувати необхідну йому підживлення, а значить буде слабким і не розвиненим. До речі, загартовуватися малюк починає вже з перших хвилин свого життя. Адже в маминому животику він знаходиться в комфортних умовах з температурою середовища 37-37,5 градусів, а відразу після народження він потрапляє в незвичні та екстремальні для нього 20-22 градуси.

Також варто пам'ятати про регулярні прогулянках. Дитячому організму потрібно проводити на свіжому повітрі 2-3 години. Причому не тільки влітку, а й взимку. Природно, що в холодну пору року потрібно привчати організм до низької температури поступово: починати з 15-20 хвилин, а потім поступово збільшувати цей інтервал і доводити його до 1,5-2 годин. Якщо здійснювати прогулянки постійно і на регулярній основі, то незабаром організм малюка звикне до низьких температур і такі захворювання як грип і ГРВІ йому будуть не страшні.

5. Відмова від дитячого садка. У кожній сім'ї є свій внутрішній набір мікроорганізмів. І тому дитина з народження знаходиться в цьому середовищі звикає до них, а до шкідливим бактеріям його імунітет виробляє захист у вигляді антитіл. Приходячи ж у дитячий садок , діти починають активно обмінюватися мікрофлорою, в тому числі передаючи один одному і нехороші бактерії. Ось чому дитина , що пішов в садок, починає хворіти, як правило, частіше, ніж раніше. Але не варто через це тримати його постійно вдома, адже з цією проблемою доведеться тоді зіткнутися в школі. Найкраще віддавати дитину в дитячий сад у віці 2,5 -3-х років, коли його імунна система вже починає більш - менш нормально функціонувати.

6. Збивати не надто високу температуру тіла. Лікарі одноголосно стверджують, що якщо температура тіла дитини не перевищила позначку в 38,5 градусів збивати її за допомогою жарознижувальних не варто. Справа в тому, що таким чином ви розслабляєте організм і він менш охоче й активно бореться з інфекцією. Така « підмога» заважає виробляти йому антитіла на майбутнє, і ймовірність того, що дитина незабаром занедужає знову , збільшується. Виняток становлять лише ті діти, у яких є схильність до судом при підвищенні температури тіла. У такому випадку жарознижувальними необхідно скористатися відразу. Якщо ж у дитини не спостерігалося судом раніше, то краще спробувати остудити тіло малюка за допомогою таких зовнішніх засобів як спиртове розтирання за допомогою як медичного спирту , так і горілки або спиртового настою календули. Або ж можна просто змочити рушник в прохолодній воді і періодично протирати їм тіло дитини.

7. Самостійний прийом пробіотиків . Біфідо -і лактобактерії, які населяють кишечник, теж відносяться до армії імунітету. Коли у дитини намічається дисбактеріоз , для відновлення кишкової мікрофлори призначаються пробіотики - засоби, що містять лакто-і біфідобойцов в засушеному вигляді. Сьогодні вони включені навіть в дитячі суміші та каші. Але призначати препарати повинен тільки лікар з урахуванням стану здоров'я крихітки. Крім багатьох нюансів, мікрофлора ззовні може захоплювати собі життєвий простір, витісняючи рідних організму помічників. Останні більш дружні імунітету . Нешкідливі пробіотики - молочні продукти. Дитині краще всього пропонувати їх на полудень - час з 16.00 до 16.30. Адже розщеплення коров'ячого білка - трудомісткий процес, тому не варто навантажувати організм на ніч і з самого ранку.

1.     Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці. 
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду. 
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні. 
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. 
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням. 
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі. 
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей. 
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі. 
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом. 
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах. 
11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації. 
12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період. 
13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду. 

1.     Менше людей – менше вірусів. Тож уникайте людних місць

2.     Побачили людину з ознаками ГРВІ(кашель,чхання, нежить) – дотримуйтеся максимальної дистанції.

3.     Імовірність зараження вірусом особливо велика у місцях, де є багато дітей, і там, де багато хворих, – будьте особливо уважні під час відвідання дитячих поліклінік.

4.     Руки хворої людини – джерело інфекції, тому не знімайте рукавичок, коли тримаєтесь за поручні в громадському транспорті чи відкриваєте двері в громадських місцях.

5.     Мийте руки. Якщо немає можливості – використовуйте вологі гігієнічні серветки чи антисептики для рук.

6.     Вірусні часточки протягом тривалого часу активні в запиленому сухому теплому застоєному повітрі. Тож не перегрівайте повітря, зволожуйте, його та якомога частіше провітрюйте приміщення.

7.     Пам’ятайте:

a.     маска не рятує здорову людину від зараження – її одягає хвора людина, щоб трохи зменшити можливість зараження інших

b.     лікарських препаратів, що зменшують імовірність зараження ГРВІ не існує.